тел.:
моб.:

+38 (044) 278-62-51
+38 (067) 408-51-12

Наші видання

Цікаво і приємно

Статті

Інтернет-газета "Сім'я та ґендерна рівність"

Виртуальная поликлиника, советы врачей, вакансии для медиков, коллекция
рефератов, самотестирование,  лекарства, каталоги врачей, фирм, клиник
Украины, сексология, психотерапия, гомеопатия, духовное развитие,
нетрадиционная медицина, последние новости...

Екстрена психологічна допомога
В.М. Бондаровська, упорядник.    20.02.2015p.

         Критична ситуація, в яку попадає людина, особливо коли це ситуація війни, переселення, викликає у людини шок, стрес чи травму. В таких випадках виникає нервове напруження. Організм людини втрачає рівновагу. 

         Виникають різноманітні порушення здоров‘я людини, фізичного, психічного. Трагічні обставини можуть також загострити хронічні захворювання їх жертви чи свідка, а також дитини, яка стає свідком цих обставин чи їх жертвою.

         Практичні психологи, соціальні працівники, волонтери, які безпосередньо працюють з тими, хто втратив на війні сина, батька, брата, з тими, хто пережив бомбування та насильство, притаманне зонам війни та окупації, з тими, хто переселився з зони війни, а також працівники медичних установ, куди звертаються за медичною допомогою травмовані чи зґвалтовані жінки, які оглядають дітей, повинні розрізняти ознаки стану людини, дорослої і дитини, а також вміти надавати їм екстрену психологічну допомогу.

         Американські психологи Беррі та Дженей Уайнхолд пропонують звернути увагу на те, як розрізняється вигляд і поведінка людини, яка знаходиться у стані шоку, стресу чи отримала травму. Вони розглянули варіанти того, в якому стані  перебуває людина, яка потерпіла від трагічних обставин, людина, яка надає безпосередню допомогу.

         Як правило, людина, яка потрапила в трагічні обставини, знаходиться у стані шоку, а свідки перебувають  в стані стресу чи травми, а іноді особи, які були свідками вбивств та катувань,  теж можуть опинитися у стані шоку.

         Поряд і часто всередині конфлікту присутні діти, які є чи свідками воєнних дій і інших трагічних обставин,  чи і самі є жертвами насильства і  знущань. Вони також можуть знаходятись у стані шоку, стреcу чи набувають психологічних і фізичних травм.

         Тому фахівцям, які надають допомогу потерпілим в зоні АТО, сім‘ям переселенців, сім‘ям, які втратили рідних на війні чи при розстрілі Майдану,  необхідно знати ознаки того, що доросла людина чи дитина пережила чи переживає  трагічні обставини, а також ознаки стану людини на даний момент (шок, травма чи стрес).

    ШОК. Симптоми

Зовнішні ознаки шоку

·         Сильне збудження

·         Зблідніла шкіра

·         Дихання та пульс прискорені

·         Зіниці розширені

·         Кінцівки холодні

·         Пильний погляд, очі блимають

·         Витрішкуваті очі

·         Паралізоване мовлення

·         Стремління відокремитися від інших

·         Знаходження в ембріональній позиції, агорофобія

·         Втрата відчуття реальності – дисслціація – чорна діра

·         Відсутність реакції на біль.

 Коли не надати допомогу вчасно, людина впадає в апатію. іноді людина відчуває жагу, іноді її нудить.

 Травма  Симптоми

·         Бурхливі реакції і гіперактивність

·         Почервоніння шкіри

·         Тремтіння очей

·         Швидке блимання очима

·         Нервовий сміх

·         Маніакальне мовлення

·         Гіпер-пильність

·         Перебільшене відображення

·         Напруження м‘язів

·         Регрес і конфлікт між минулою  і нинішньої реальністю

     Посттравматичний стрес Симптоми  

Стрес – це психологічний стан людини, який виникає, зокрема, під час трагічних обставин, втрат, раптової зміни місця проживання. Такий стрес характеризується пролонгованим впливом, може проявлятися протягом від  кількох місяців до десяти років.

Симптоми:

·         Інтенсивний страх

·         Безпомічність

·         Відчуття жаху

·         Постійне і нав‘язливе відтворення травмуючих подій

·         Зростання рівня відчуття стресу у порівнянні з тим, який людина (жертва) відчувала під час події

·         Приступи інтенсивного переживання

·         Психогенна амнезія( витіснення з пам‘яті трасуючих подій)

·         Тривожні (кошмарні) сни

·         Уникнення думок, почуттів чи розмов, пов‘язаних з подією (актом насильства)

·         Постійне очікування травмуючи подій

·         Розлади стану здоров‘я людини, яка знаходяться у стані стресу,

          Коли практичні психологи, соціальні працівники, волонтери опиняються в ситуації гострої кризи, вони повинні ідентифікувати стан учасників і свідків трагедії і прийняти рішення про надання негайної психологічної допомоги особам, які знаходяться у стані шоку, стресу чи травми.

         Коли присутні явні ознаки того, шо потерпілий (потерпіла), зокрема, дитина знаходиться у стані шоку необхідно здійснити наступне.


  Первинна допомога людині, яка знаходиться у стані шоку

            Фахівці рекомендують з самого початку припинити дію джерела травмування на постраждалу особу (особи). Треба як найшвидше   ізолювати постраждалу людину від трагічних обставин. Відвести чи віднести його (її) в більш затишне місце.

         Далі необхідно надати постраждалим першу допомогу у разі  наявності поранень,  опіків, переломів і т.п. У разі н6еобхідності рекомендується надати травмованому постраждалому обезболюючого і заспокійливого, а,  можливо, снодійне. Треба намагатися зігріти постраждалого за допомогою грілок. На першому етапі фахівці не рекомендують людину, яка  знаходиться у стані шоку перевозити чи переміщати.

         Фахівці також рекомендують  покласти  людину з симптомами шоку на спину  чи  попросити людину зробити це ( за виключенням наявності в людини серцевої недостатності , початку приступу астми і у випадку, коли людина відмовляється лягти). Далі підніміть ноги людини під кутом 45 градусів. Через кілька хвилин опустіть ноги і повторіть теж саме ще раз. Коли одна нога постраждала, зробіть теж саме з однією ногою.

Стан шоку може  породжувати і деякі стани людини такі, наприклад, як ступор.

 

    СТУПОР

            Ступор є однією з сильних захисних реакцій організму людини  на потрясіння., зокрема, на жорстоке насильство. Людина витратила стільки зусиль на те, щоб вижити та захистити дітей, скажімо, коли ховалося у підвалі чи виходила з зони воєнного конфлікту! Вона витратила всю свою енергію на протистояння і захист, що втратила будь-яку здатність реагування на навколишній світ.  Такий стан може тривати всього кілька хвилин, а, буває, триває кілька годин. Це агрожує повним виснаженням людини.

Не рекомендується, щоб людина залишалася у стані ступору довгий час.

         Психолог В.В. Некрилова виділяє наступні ознаки ступору і перші кроки допомоги людині, яка знаходиться у такому стані.

Ознаки ступору:

·         різке зниження  чи відсутність довільних рухів і мовлення;

·         відсутність реакцій на  зовнішні  подразники (шум, світло, дотики, щипки);

·         «застигання»  у певній  позі, заціпеніння, стан повної нерухомості;

·         можливою  є  напруженість окремих груп м‘язів.

 Яку допомогу треба надати:
 

·         зігніть потерпілій людині пальці на обох руках і притисніть їх до основи долоні, залишаючи в той же час  великі пальці виставленими  назовні;

·         кінцівками великого  і  вказівного пальців  масажуйте  постраждалій  точки, які розташовані на лобі над очами рівно посередині між лінією росту волосся і бровами і чітко над зіницями;

·         долоню вашої вільної руки покладіть на груди потерпілої;

·         підлаштуйте своє  дихання під ритм її дихання;

·         пам‘ятайте, що людина, яка знаходиться у стані ступору, може чути і бачити. Тому говоріть їй на вухо тихо, повільно і чітко те, що може викликати в неї сильні емоції (краще негативні). Пам‘ятайте: треба досягти реакції потерпілої людини і вивести її зі стану заціпеніння. 

     Первинна допомога людині, яка знаходиться у стані посттравматичного стресу

            Допомога  людині, яка постраждала від трагічних обставин,  знаходиться у стані хронічного стресу і в даний момент у стані гострого стресу можна допомогти не тільки фізичними чи фармакологічними засобами, але й так званими поведінковими заходами.  Серед науковців є широко розповсюдженим термін «поведінкова медицина».  Сюди відносять такі терапевтичні підходи і дії, як аутогенне тренування, дихальні вправи, гіпноз, розслаблення і т.п. 

Коли людина знаходиться у ситуації гострого посттравматичного стресу рекомендується:

·         найперше допомогти потерпілій людині покинути зону стресу. Вийти з зони конфлікту;

·         порадити потерпілій людині  глибоко дихати і дати собі установку: «всі, Слава Богу!  Живі.

         Як відмічає І. Малкіна-Пих, людина, яка переживає посттравматичний стрес, починає ділити своє життя на дві частини – до події і після. Виникає відчуття, що оточуючі не можуть зрозуміти її почуття і переживання.

     Як допомогти дорослій людині:

·         допоможіть постраждалій людині  виразити свої почуття, пов‘язані з пережитою подією. Коли людина відмовляється від бесіди, запропонуйте їй описати те, що сталося у щоденнику чи у вигляді розповіді;

·          покажіть постраждалій людині, що, навіть, у зв‘язку з найгіршою подією, можна повірити в те, що життя триває і можна зробити висновки, корисні для подальшого життя. Дайте людині самій подумати про той досвід, який вона отримала в часи життєвих випробувань;

·         надайте постраждалій людині  можливість спілкування з тими людьми, які були чи свідками, чи учасниками жахливої події. В разі потреби допоможіть їм обмінятися  номерами телефонів;

·         Не  дозволяйте постраждалій людині  грати роль жертви, тобто використовувати трагічну подію для отримання вигоди. Приклад відповідного висловлювання: «Я не можу нічого робити. Я ж пережила такі страшні хвилини».

Часто, коли практичні психологи, соціальні працівники, волонтери   опиняються в обставинах наслідків трагічних обставин, вони застають потерпілих, які плачуть, повні страху,  знаходяться в стані шоку, в них істерика.  Що робити, щоб зупинити розвиток подій і надати потерпілій людині першу допомогу?

         І.Малкіна – Пих Плач вказує на те, що, коли людина плаче, в її тілі виділяються речовини, яким притаманним є заспокійливий вплив на людину. Вважається добрим, коли поряд з потерпілими є хтось, з ким можна поділитися своїм горем.

        
І.Малкіна-Пих виділила основні ознаки вказаного стану:

·         людина вже плаче чи готова розридатися;

·         тремтять губи;

·         спостерігається відчуття пригніченості;

·         на відміну від істерики немає ознак збудженості.

         Коли людина стримує сльози, то емоційна розрядка, полегшення не наступає. Коли ситуація затягується, внутрішнє напруження може спричинити шкоду фізичному і психічному здоров‘ю потерпілої людини.

         Тому в такій ситуації:

 1.     Не залишайте потерпілого (потерпілу) наодинці.

 2.     Встановіть фізичний контакт з постраждалою людиною – візьміть людину за руку, покладіть свою руку їй на плече чи спину, погладьте по голові. Дайте їй відчути, що ви поряд.

 3.   Використовуйте прийоми «активного слухання». Вони допоможуть постраждалій людині  виплеснути своє горе. Рекомендується:  періодично вимовляти: «ага», «так». Кивайте головою, інакше кажучи, підтверджуйте що ви слухаєте і співчуваєте; повторюйте за постраждалою людиною частини фраз, в яких вона  виражає свої почуття; говоріть про свої  почуття і почуття постраждалої людини.

 4.     Не намагайтеся  заспокоїти  постраждалу людину. Дайте їй можливість виплакатися і виговоритися, «виплеснути» з себе горе, страх, образу.

 5.     Не задавайте питань, не давайте порад. Ваше завдання — вислухати.

 

  Істерика.

 

Часто істерика у потерпілої людини виникає як результат перенесеного нею жаху, страху, трагічної ситуації. Істерика може бути короткою і тривати всього кілька хвилин, а може тривати кілька годин.

І. Малкіна-Пих називає такі ознаки істерики:

 •   зберігається свідомість;

 •   надмірне збудження, багато рухів, театральні пози;

 •    мовлення є емоційно насиченим, швидким;

 •    крики, ридання.

 

   Як допомогти потерпілій людині в цій ситуації:

 

 1.   Видаліть глядачів, створіть спокійні умови. Залишайтеся з потерпілою людиною наодинці, коли це не є небезпечним для Вас;

 2.  Неочікувано здійсніть дію, яка може сильно здивувати (можна дати ляпаса, облити водою, з гуркотом  щось впустити, голосно крикнути на постраждалу людину).

 3. Говоріть з постраждалою людиною короткими фразами, впевненим тоном («Ти може ж випити води!», «Умийся»).

 4.   Після істерики наступає  занепад сил. Вкладіть потерпілу людину відпочити, рекомендуйте їй заснути. Спостерігайте за її станом, дочекайтеся прибуття фахівця.

 5. Не потурайте бажанням постраждалої людини.

--------------------------------------------

Кому и зачем нужен психологический тренинг ?

В ораторском искусстве есть замечательное правило: "Прежде чем выступить с лекцией или докладом, необходимо ответить на три вопроса: кому, зачем и что я буду говорить". Аналогично, а может быть даже еще в большей степени это актуально при составлении программы тренинга. Успех во многом зависит от того, насколько четко участник понимает цели и задачи, которые могут быть решены в ходе тренинга.

Ответ на вопрос "Кому нужен тренинг?" не отличается особой оригинальностью: всем от домохозяйки до опытного руководителя крупной фирмы.

Естественно предприниматели, создавшие конкурентоспособные фирмы и ни разу не проходившие тренинг могут скептически улыбнуться, имея на это заслуженное право.

И все же предлагаю честно ответить самому себе: "С каким трудом давался опыт? Сколько ошибок было совершено, какой ущерб они нанесли? Сколько упущенной прибыли Вы могли бы реализовать, имея тогда теперешний опыт? Часто ли Вам приходилось анализировать свои ошибки, как в профессиональной практике, так и в манере поведения".

Если для Вас ответы на эти вопросы совершенно очевидны, вряд ли есть необходимость тратить свое время и вкладывать деньги в обучение. Для тех же, кто готов совершенствоваться сам, или заинтересован в повышении эффективности работы сотрудников фирмы, предлагаем ознакомиться с основными формами психологического тренинга и оценить выгоду, которую можно извлечь для себя лично или для своейорганизации.
Ответ на вопрос "Зачем нужен тренинг?" зависит от того, что Вы хотите получить.
Большинство существующих видов тренингов направлено на снятие ограничений и преодоление трудностей, мешающих развитию человека, как в повседневной жизни, так и в профессиональной сфере.

Термин "тренинг" (от англ. train, training) имеет ряд значений: обучение, воспитание, тренировка, дрессировка. Тренинг определяется и как способ перепрограммирования имеющейся у человека модели управления поведением и деятельностью.

Тренинг - это особая форма обучения, которая отличается от традиционной тем, что при обучении задействован весь личный опыт участника, который в деловых играх помогает ему приобретать новые знания и в то же время корректируется отрицательной реакцией группы. Человек получает возможность осознать те сильные стороны, которые помогли ему добиться успеха и те, что послужили причиной неудач.

Тренинговая атмосфера - это концентрация знаний и опыта, как тренера, так и всех участников группы. Здесь с легкостью можно получить ответы на вопросы, которые индивидуально решаются годами. Все знания получаются в тесной взаимосвязи с практикой, а значит, усваиваются без особых усилий и готовы к немедленному применению. Время участия в тренинге воспринимается очень субъективно. Высокая насыщенность занятий создает впечатление быстро пролетающего времени и значительного жизненного периода одновременно.

Существует большое количество тренингов, различающихся как по решаемым задачам, так и по методам проведения.

Социально-психологический тренинг предназначен для освоения человеком приемов эффективного взаимодействия с другими людьми. Могут быть поставлены достаточно конкретные цели, перед группой, объединенной общими интересами и имеющей сходные запросы. В обобщенном же виде можно сказать о том, что человек получает возможность увидеть себя глазами других людей. Много нового открывается в устоявшихся представлениях о себе: как мы выглядим в глазах других людей; как слышат то, что мы пытаемся донести до других; как нас воспринимают окружающие. Далеко не всегда наши представления о себе совпадают с реальностью.

Увидеть свой социальный портрет, узнать свои сильные и слабые стороны в общении можно только в процессе самого общения. В тренинговой группе это можно сделать целенаправленно и безопасно. Обратная связь, полученная от членов группы в процессе тренинга, поможет освоить новые более эффективные способы взаимодействия с людьми.

Тренинг профессиональных умений может охватывать самый широкий спектр профессий и зависит прежде всего от их специфической направленности. Каждый участник тренинга получает возможность выяснить до деталей и смоделировать, из каких шагов состоят его личные профессиональные навыки - установление контакта, умение убедить партнера, причины возникновения конфликтов и способы их предупреждения. Детальная проработка каждого шага позволяет легче осознать каждому, какой из шагов в реальности обеспечивает успех, а какой уводит в сторону от цели. Участники тренинга сравнивают свои потенциальные возможности со степенью их реализации, а также оценивают свою профессиональную компетентность в сравнении с другими. Такие тренинги полезны как для опытных профессионалов, так и для начинающих.

Говоря о тренингах профессионального роста, следует несколько слов сказать о тренинге для управленческого персонала. Наиболее конкретным и эффективным методом сплочения управленческого персонала, обучения технике ведения переговоров, разрешения конфликтов наиболее удобных, конструктивных, быстро действующих форм психологической работы со специалистами, чья деятельность связана с активным общением, является специально организованный тренинг развития профессионального самосознания, включающий помимо специальных психотерапевтических и психокоррекционных техник деловые и организационно управленческие игры, дискуссионные методы группового принятия решений и т.д.

Программы могут быть разнообразны в зависимости от поставленной задачи. Темы тренингов также могут быть самые разнообразные: эффективное лидерство, развитие навыков деловой и межличностной коммуникации в бизнесе, принятие групповых решений, создание управленческих команд универсального назначения и для решения конкретной задачи.

Для сегодняшних руководителей, которые не всегда прошли специальный курс обучения, и которым время и ситуация позволили стремительно изменить свой статус и уровень жизни, может быть весьма полезен такой тренинг. Превосходно развитых деловых качеств, благодаря которым стали возможны нынешние достижения, может не хватать для выживания. Представляется полезным приобрести опыт в учете глубинных мотивов, которые движут поступками окружающих - коллег, подчиненных, партнеров, клиентов; разрешении конфликтных ситуаций; помочь своим подчиненным, которые по каким-либо причинам не могут эффективно работать в команде.

Высокое нервное напряжение всегда сопровождает бизнес. Каждый находит свои индивидуальные способы расслабления, далеко не всегда безопасные для здоровья. Но самое интересное, что человек выбирает их не сознательно. Тренинг позволяет задуматься и над этим жизненно важным вопросом. Не случайно после тренинга, как правило несколько участников группы договариваются с руководителем об индивидуальной работе или участии в тренинге личностного роста.

Участвуя в работе тренинговой группы можно обучиться способам саморегуляции и использовать собственные ресурсы, чтобы снимать напряжение и восстанавливать силы без риска для здоровья и безопасности фирмы.

Лучше всего тренинг личностного роста проходить в составе группы, участники которой не знают друг друга. Как правило, такие тренинги проводятся по мере комплектования групп.

На початок

веб дизайн www.htd.kiev.ua © 2002